У 2020 - 2021 навчальному році комплексне вивчення

та оцінювання освітньої діяльності та управлінських процесів

у КНРЦ «Гайок» здійснювалося за такими напрямками:

• Система управлінської діяльності (наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань)
• Освітнє середовище (формування освітнього, реабілітаційного, корекційно-розвиткового та мотивуючого до навчання освітнього простору)
• Оцінювання педагогічної діяльності (ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти)
• Система оцінювання здобувачів освіти (застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти)

1. Система управлінської діяльності

Методи збору інформації: вивчення документації  (Стратегія розвитку закладу, Статут закладу освіти, перспективний план розвитку закладу, освітні програми, річний план роботи, протоколи засідань педагогічної ради, технічний паспорт закладу, кошторис закладу освіти, офіційні листи, звернення,  журнал реєстрації вхідних та вихідних документів тощо).

В освітньому закладі наявна стратегія розвитку закладу, яка враховує засади державної політики в галузі освіти, чинне законодавство та нормативно правові акти, які регулюють діяльність закладу освіти.

Річне планування покроково впроваджує стратегію та перспективи розвитку освітнього закладу з урахуванням освітніх програм. Відстежується результативність його виконання, на основі оцінювання та моніторингу коригуються наступний крок щодо перспективи розвитку освітнього закладу.

Планування здійснюється спільно з педагогічним колективом центру. Стратегія розвитку закладу реалізовується через систему планування.

Основною такою системою планування є наявний річний план та освітня програма, що визначає напрями діяльності і розвитку закладу освіти. Структура річного плану закладу освіти відповідає основним напрямкам діяльності. Освітній процес у КНРЦ «Гайок» будується на підставі чіткого планування роботи. Головним документом центру є річний план, в якому з урахуванням аналізу роботи за минулі роки, вимог сьогодення та спрямованості корекційно-розвиткової роботи, надання реабілітаційних послуг, заздалегідь визначається порядок та послідовність виконання програм освітньої та корекційної роботи, визначаються форми та методи роботи.

Задачі, визначені у річному плані закладу, відображаються у перспективних планах роботи вихователів, вчителів-логопедів, вчителів-дефектологів, музичного керівника, практичних психологів, соціального педагога.

На підставі перспективного планування педагогами розробляються календарні плани, в яких програмні задачі конкретизуються за визначенням методів, прийомів, форм організації дітей, часу та місця їх проведення.

Освітній процес педагоги здійснюють засобами ігрової діяльності, використовуючи  особистісно-орієнтований підхід як на стадії планування (варіативність  у підборі програмних завдань, дидактичного матеріалу), так і під час  занять.

Така система планування сприяє досягненню ефективності та вдосконаленню освітнього процесу й забезпечує планомірний розвиток закладу.

Постійно здійснюється аналіз актуальної та достовірної інформації про стан у центрі та застосовується система моніторингу якості освітньої діяльності. На основі моніторингу та оцінювання якості освітньої діяльності приймаються управлінські рішення щодо подальшого розвитку освітнього закладу з урахуванням потреб та вимог часу.

Керівництво закладу постійно вивчає потреби вихованців та працівників закладу, готує і доводить до відома засновника запити для задоволення потреб закладу освіти та відстежує їх реалізацію.

2. Освітнє середовище

Освітнє середовище закладу  сприяє забезпеченню ефективного формування у дітей необхідних компетенцій, навичок самостійної та спільної діяльності, активної взаємодії у соціумі, задля реалізації власних можливостей.

Сучасне освітнє середовище - комплекс психолого-педагогічних, матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних, естетичних умов, що забезпечують організацію комфортної життєдіяльності дитини. Освітній простір закладу є сукупністю локальних освітніх середовищ, які перебувають у взаємодії одне з одним.

Забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці:

• Приміщення та територія центру є безпечними та комфортними для освітнього процесу та праці.
• Заклад забезпечений освітніми та іншими приміщеннями з відповідним обладнанням, що необхідні для реалізації освітньої програми.
• Здобувачі освіти та працівники закладу освіти обізнані з вимогами охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки, правилами поведінки в умовах надзвичайних ситуацій і дотримуються їх.
• Працівники обізнані з правилами поведінки в разі нещасного випадку зі здобувачами освіти та працівниками закладу освіти чи раптового погіршення їх стану здоров’я і вживають необхідних заходів у таких ситуаціях.
• Створюються умови для харчування здобувачів освіти.
• Створюються умови для безпечного використання мережі Інтернет.
• Застосовуються підходи для адаптації та інтеграції здобувачів освіти до освітнього процесу, професійної адаптації працівників.

Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації

• Заклад планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі.
• Правила поведінки учасників освітнього процесу в закладі освіти забезпечують дотримання етичних норм, повагу до гідності, прав і свобод людини.
• Керівник та заступник керівника закладу освіти, педагогічні працівники протидіють булінгу (цькуванню), іншому насильству, дотримуються порядку реагування на їх прояви.

Формування освітнього, розвиткового та мотивуючого

освітнього простору.

• Приміщення та територія закладу облаштовуються з урахуванням принципів універсального дизайну та розумного пристосування.
• У закладі застосовуються методики та технології роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.
• Заклад освіти взаємодіє з батьками дітей з особливими освітніми потребами, фахівцями інклюзивно-ресурсного центру, залучає їх до необхідної підтримки дітей під час здобуття освіти.
• Освітнє середовище мотивує здобувачів освіти до оволодіння ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, ведення здорового способу життя.
• У закладі дошкільної освіти створено простір інформаційної взаємодії та соціально-культурної комунікації учасників освітнього процесу.

Взаємодія з батьками

У закладі на високому рівні створена команда психолого-педагогічного супроводу дітей з ООП.  Комунікація педагогів з батьками відбувається дієво упродовж навчального року.

Для кращого сприйняття інформації та засвоєння матеріалу дошкільнятами, фахівці та вихователі  закладу використовують різні освітні ресурси:

• Створено групи для батьків у Viber, де забезпечено зв’язок «педагоги - батьки» (надаються презентаційні матеріали, розроблені за тематикою перспективного та календарного плану педагогів для вихованців кожної групи).

• Створена група для педагогів у Viber, де розміщуються гіперпосилання на освітні сайти в Інтернеті.

• Використання телефонного зв’язку в режимі аудіо та відео конференцій.

• Індивідуальні консультації для батьків та педагогів у телефонному режимі.

• Створено електронну газету «Гаївочка» (розроблена педагогами-корекціоністами закладу щодо участі батьків у освітньо-корекційній діяльності дітей за планами педагогів закладу).

3. Оцінювання педагогічної діяльності

Педагогічна освіта та професійна підготовленість педагогічних працівників дозволяє надавати освіті послуги на достатньому рівні.

 Педагогічний колектив закладу будував свою діяльність  з урахуванням  принципу корекційної спрямованості освітньої роботи з дітьми, які мають особливі  потреби, в умовах реалізації  спеціальних корекційних програм. Задля цього було створено та постійно вдосконалюється корекційно-розвиткове середовище, здійснюється особистісний підхід в рамках існуючих освітніх програм.

Систематичність та послідовність роботи дала змогу сформувати адекватно зорієнтовану особистість кожного вихованця, в достатній мірі адаптовану до подальшого навчання та виховання, всебічно розширити уяву про навколишній світ.

Педагогічні працівники закладу планують свою діяльність, аналізують її результативність:

• застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти;
• беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби);
• створюють та використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо).

Підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності

педагогічних працівників

 Педагогічні працівники підвищують свій фаховий рівень щороку через курси підвищення кваліфікації при Донецькому ІППО. Також педагоги підвищують педагогічну кваліфікацію через проходження різноманітних онлайн-заходів на освітніх платформах підвищення кваліфікації.

Вихователі та фахівці центру сприяють формуванню, забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проектах.

Майже всі педагоги володіють навичками впевненого користувача ПК, сформовані навички інформаційної культури, розвинуті вміння знаходити необхідну інформацію, готові розвивати свої інформаційно-комунікативні компетентності через майстер-класи, практичні завдання та онлайн-навчання.

Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти:

• Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства.
• Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього та реабілітаційного процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок.
• У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці.

4. Система оцінювання здобувачів освіти

Система оцінювання в закладі сприяє реалізації компетентнісного підходу до навчання. У закладі  здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти.

Впродовж 2020 - 2021 навчального року отримали фахову допомогу 39 дітей у КНРЦ «Гайок»:

• діти з аутизмом - 21 дитина;
• діти з порушеннями інтелектуального розвитку у поєднанні з тяжкими порушеннями мовлення - 10 дітей;
• діти з порушеннями слуху у поєднанні з порушеннями інтелектуального розвитку - 4 дитини;
• діти з порушеннями опорно-рухового апарату у поєднанні з тяжкими системними мовленнєвими порушеннями чи порушеннями інтелектуального розвитку - 3 дитини;
• синдром Дауна - 1 дитина;
• діти з мовленнєвими порушеннями у поєднанні з порушеннями інтелектуального розвитку: алалія - 10 дітей; ринолалія - 4 дитини; ЗНМ І рівня - 13 дітей; ЗНМ ІІ рівня - 10 дітей; ЗНМ ІІІ рівня - 6 дітей;
• діти, які отримали послуги у центрі - 39 дітей;
• консультативна допомога фахівців закладу - 55 родин;
• послуга фахівців з раннього втручання - 4 родини.

У багатьох дітей складні порушення розвитку (2-3,  або більше діагнозів).

Ефективність освітньої роботи досягалась на основі надання таким дітям якісної корекційно-реабілітаційної допомоги у взаємодії корекційних педагогів, вихователів та фахівців закладу.

Режимом функціонування центру передбачено здійснення освітнього та корекційного процесу у першій та другій половині дня за різними формами і методами роботи з використанням сучасного обладнання та з забезпеченням постійного фахового психолого-педагогічного супроводу вихованців.  Це, насамперед, продовження  корекційної та реабілітаційної роботи в другій половині дня з використанням потенціалу та досвіду вихователів та фахівців центру.

 З метою проведення цілеспрямованого обстеження рівня засвоєння програмного матеріалу дошкільниками в закладі розроблено дієву, відкриту, прозору систему оцінювання здобувачів освіти відповідно до факторів оцінювання:

• фізичний розвиток і здоров’я дитини
• соціальний розвиток
• природничо-екологічний розвиток
• предметно-практична діяльність та художньо-естетичний розвиток
• ігрова діяльність
• сенсорно-пізнавальний розвиток
• мовленнєвий розвиток.

Під час роботи з дітьми використовувались наступні методи: бесіда, опитування, тестування. В основу діагностичних завдань були включені вправи на розвиток основних компетентностей дитини. А саме: мовленнєвої, логіко - математичної, ігрової, сенсорно - пізнавальної. Даний діагностичний інструментарій дозволяє визначити ступінь освоєння основних програмних вимог і рівень готовності дитини до подальшого навчання в школі. Дані діагностики дозволяють дати загальну оцінку рівня розвитку дошкільника і встановити проблемні складові, які розвинені недостатньо і потребують додаткової уваги. Результати моніторингу зазначені в таблицях та діаграмах.

Моніторингові дослідження проводились педагогами та фахівцями закладу за загальним розробленим інструментарієм відповідно освітніх програм закладу під час наступних видів діяльності: бесід, гри, самостійної діяльності, індивідуальних занять, прогулянки, спостережень, інших режимних моментів. Результати моніторингу дітей з ООП надалі враховуються під час складання  індивідуальної програми розвитку дитини (далі ІПР), на засіданні команди супроводу з обов’язковим запрошенням батьків  дітей.

Аналіз результатів обстеження показників компетентності дітей за освітніми лініями   показав, що дітей із:

• сформованими показниками - 44 %
• частково сформованими показниками - 47 %
• несформованими показниками - 9 %.

 Відповідно до результатів проведеного моніторингу, виявили, що здебільшого у дітей простежуються покращення переважно з соціальних навичок: навички самообслуговування, навички одягання та роздягання, навички охайної їжі та орієнтування в приміщенні груп. У деяких дітей  простежується динаміка здебільшого всіх ліній розвитку.

 За результатами порівняльного аналізу зведених даних сформованості показників засвоєння дітьми програми на кінець навчального року спостерігається позитивна динаміка за усіма видами діяльності. Найвищі показники на кінець  року за такими видами діяльності: комунікативна,  ігрова, господарсько-побутова та особистісний розвиток. 

Висновки

Узагальнюючи результати моніторингового дослідження вивчення стану реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти, можна зробити наступні висновки:

1. Із семи факторів оцінювання освітніх ліній Базовим компонентом дошкільної освіти найбільш сформованим є: фізичний розвиток й здоров’я дитини, природничо-екологічний розвиток, предметно-практична діяльність та художньо-естетичний розвиток, ігрова діяльність.
2. Спостереження за дітьми старшого дошкільного віку під час різних видів діяльності свідчать, що дошкільники не завжди можуть застосовувати знання, вміння та навички в нових умовах. Діти, як правило, інтуїтивно використовують свої логічні уявлення під час розв’язання завдань, копіюють дії однолітків.

Рекомендації

• Посилити практичну спрямованість формування базових компетенцій у дітей дошкільного віку відповідно до вимог Базового компонента дошкільної освіти.
• Продовжувати створення розвивального середовища, що має предметний, психологічний, моральний і соціальний складники, які є необхідними для повноцінного розвитку особистості.
• Сприяти розвитку сенсорно-пізнавальній компетенції дітей на основі врахування індивідуальних інтересів.
• Оптимізувати підготовку дошкільників до реального життя, насиченого різними подіями, непередбачуваними ситуаціями тощо.
• Продовжувати надавати освітні та реабілітаційні послуги дітям з ООП.