Напрямки роботи логопедів дитячого будинку «Гайок»       

Кононенко Світлана Миколаївна — вчитель-логопед вищої категорії

Організація корекційного навчально-виховного процесу дитбудинку здійснюється відповідно до Законів України «Про охорону дитинства», «Про освіту», «Про дошкільну освіту», постанови Кабінету Міністрів України «Про поліпшення умов виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» та спрямована на реалізацію основних завдань дошкільного навчального закладу.
Зміст навчально-виховного процесу визначається відповідно до вимог чинних програм виховання та навчання дітей дошкільного віку:

• Програма розвитку дітей старшого дошкільноговіку «Впевнений старт» (авт. кол. Андрієтті О.О., Голубович О.П. та інші);
• Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля». (авт. кол. Білан О.Л., Возна Л.М., Максименко О.Л. та ін.);
• Програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» (нова редакція), (наук. кер. Кононко О.Л.)
А також спеціальних програм корекційного навчання для дітей з особливими освітніми потребами:
• Програма«Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку із ЗНМ» (авт. Трофименко Л.І);
• Програмно-методичний комплекс «Корекційна робота з розвитку мовлення дітей п,ятого року життя з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення» (авт.Рібцун Ю.В.) та інші.
Головним завданням діяльності вчителя-логопеда є планування і здійснення навчально-корекційної роботи з вихованцями які мають недоліки мовленнєвого розвитку.

Основні структурні компоненти професійної діяльності вчителя-логопеда:
1. Діагностична діяльність (вивчення анамнезу, історії розвитку, причин порушень мовлення у дитини, бесіда з медичними працівниками, спостереження за дитиною, обстеження мовлення)
2. Складнання індивідуальних корекційно-розвивальних планів роботи з кожною дитиною
3. Визначення доцільних форм взаємодії з дитиною, видів корекційно-розвивальної роботи
4. Корекційна робота з виправлення порушень усного та попередження порушень писемного мовлення
5. Надання порад, консультацій педагогам, залучення всіх членів колективу до активної практичної співпраці
6. Співпраця із практичним психологом, вихователями, музикальним керівником щодо корегування педагогічного, корекційного процесу, пошуку шляхів його вдосконалення
7. Аналіз результативності роботи, визначення динаміки розвитку дитини, ведення документації та складання звітів
8. Участь у різних заходах методичної роботи дитячого будинку, самоосвіта
9. Проведення підгрупових та індивідуальних логопедичних занять
10. Пропаганда логопедичних знань, взаємодія з громадськістю

Зміст корекційно-розвиваючої роботи вчителя-логопеда:

• готовить артикуляційний уклад до постановки звуків;
• виробляє і вправляє рухи артикуляційних органів;
• визначає послідовність постановки звуків від характеру мовленнєвих порушень;
• працює над розвитком правильного мовного дихання дітей;
• відбиває артикуляційний уклад певного звука, використовуючи відпрацьовані раніше рухи органів мовлення;
• ставить звук (різними прийомами та методами);
• закріплює поставлений звук у складах;
• автоматизує поставлені звуки у словах, фразах, реченнях, словосполученнях, зв’язній мові;
• проводить диференціацію звуків;
• відпрацьовує лексико-граматичні форми та категорії за лексичними темами;
• виправляє порушення усного та попереджує порушення писемного мовлення;
• запобігає різним відхиленням мовленнєвого розвитку вихованців;
• пропагандує логопедичні знання серед педагогів та дорослих;
• розробляє методичні рекомендації, консультації для педагогів, щодо попередження та подолання вад мовлення у дітей;
• займається самоосвітою;
• оснащує та удосконалює роботу логопедичногокабінету;

Форми роботи:

1. Підгрупові логопедичні заняття
2. Індивідуальні логопедичні заняття

Напрямки роботи вчителя – логопеда:

1. Діагностичний напрямок:

Діагностична робота вчителя-логопеда є складовою частиною комплексного вивчення дитини. Висновки логопедичного обстеження обов’язково співвідносяться з психологічними, медичними та педагогічними спостереженнями.
Основна мета цього напрямку – прогноз ймовірних труднощів в навчанні, визначення причин мовленнєвих недоліків. Для цього проводиться вивчення рівня інтелектуального та мовленнєвого розвитку дитини. Діагностична діяльність фахівця упродовж навчального року має на меті вирішення різних завдань, і тому, в залежності від етапу роботи, вирізняємо: первинну діагностику, динамічне спостереження, етапну або поточну діагностику.
Первинна діагностика. Метою цього етапу роботи є визначення рівня мовленнєвого та інтелектуального розвитку дітей, причин та механізмів мовленнєвих недоліків. Первинна діагностика відбувається протягом 2 тижнів вересня. За її наслідками та висновками проводиться розподіл дітей-логопатів (за принципом домінування провідного порушення та мовленнєвого рівня) на підгрупи. На цьому етапі вчитель-логопед заповнює логопедичну картку на кожну дитину. Результати первинної діагностики доводяться до відома педагогів та медиків на ПМПК закладу.
Динамічне діагнустування дітей проводиться з метою відстеження динаміки мовленнєвого та інтелектуального розвитку дошкільнят, визначення відповідності обраних методів та прийомів корекції, рівня надбаних мовленнєвих навичок. Проводиться воно у травні.
Етапна діагностика. Це діагностування необхідне для визначення ефективності корекційного впливу на розвиток учбово-пізнавальної діяльності та констатації результативності набутих мовленнєвих навичок дітей. Результати занотовуються у мовних картках дітей-логопатів. Наслідки етапної діагностики та результати корекційної роботи з вихованцями доводяться до відома педагогів та заслуховуються на поточних ПМПК.

2. Корекційнийнапрямок:

Корекційна направленість роботи вчителя-логопеда являє собою систему корекційного впливу на мовну та навчально-пізнавальну діяльність дитини із мовленнєвими вадами. У залежності від структури мовленнєвого дефекта та ступеню його прояву будується змістовний напрямок корекційної роботи. Основною формою організації логопедичної роботи є підгрупові та індивідуальні заняття. У групи зараховуються діти зі схожою структурою мовленнєвого порушення: це групи дітей із ФНМ, ФФНМ, ЗНМ, заїканням, дислексією та дисграфією, алалією.Підгрупові заняття проводяться за розкладом, з урахуванням режиму роботи дитячого будинку. Періодичність та тривалість занять залежить від характеру порушення та ступеню його прояву. Слід зазначити, що вчитель-логопед не тільки проводить корекційні заняття, але й забезпечує корекційно-логопедичний супровід навчання і виховання кожного дошкільника, який потребує допомоги, проводить консультативну роботу з педагогами дитячого будинку.
На цьому етапі слід визначити основні напрямки корекційної роботи:
• усунення різноманітних порушень мовлення та сприяння подоланню обумовленої ними неуспішності з навчання грамоти;
• формування різнобічних уявлень про предмети і явища навколишньої дійсності, збагачення словника, розвиток зв’язного мовлення;
• формування необхідних для засвоєння програмного матеріалу з навчання грамоти вмінь і навичок;
• запобігання вторинних порушень (при читанні та на письмі) та формування просторово-строкових відносин.
Планування корекційно-відновлювальної роботи вчителя-логопеда відбувається з урахуванням аналізу педагогічних, медичних, психологічних спостережень. Тому вчитель-логопед будує свою роботу з урахуванням співпраці із різними спеціалістами (психологом, лікарем-психіатром, неврологом, стоматологом-ортодонтом та іншими).
Необхідною умовою проведення корекційної роботи з учнями-логопатами є поєднання загальнодидактичних принципів з основними положеннями корекційної педагогіки, вікової і спеціальної психології: комплексності, цілісності; всебічності; системності та динамічності.
Корекційний вплив є набагато ефективнішим, якщо забезпечується взаємодія між учасниками, які реалізують навчально-корекційну програму розвитку учня-логопата. Тобто вчитель-логопед за допомогою рекомендацій, консультацій, залучає в процес корекційного навчання педагогів, медичних працівників, помічників педагога та інших працівників дитячого будинку.

3. Аналітичний напрямок:

Аналітичний напрямок передбачає аналіз впливу корекційної роботи на мовленнєвий розвиток логопата, та його оцінку, забезпечення взаємодії між фахівцями. Необхідність цього напрямку роботи зумовлена потребою комплексного підходу до проблем дитини, який припускає:
• системний аналіз особистісного, мовленнєвого і пізнавального розвитку дитини-логопата, що дозволяє не тільки виявити окремі прояви порушень розвитку дошкільника, але й визначити причини цих порушень, відслідкувати їх взаємовплив;
• створення комплексних індивідуальних корекційно-відновлювальних програм, націлених на взаємозв’язок розвитку і корекції різних сторін особистісного, пізнавального та мовленнєвого розвитку дитини;
• забезпечення спеціалізованого супроводу навчання дітей;
• взаємодію спеціалістів в межах психолого-медико-педагогічної консультації дитячого будинку.

4. Консультативно-просвітницький та превентивний напрямок:

Консультативно-просвітницький напрямок роботи вчителя-логопеда проводиться для надання допомоги педагогам та адміністрації дитячого будинку з питань усунення існуючих мовленнєвих недоліків дітей-логопатів та попередження вторинних порушень (читання та письма), які заважають дитині повноцінно опанувати учбовим матеріалом в межах програми навчання.
Задачі зазначеного напрямку:

• профілактика вторинних та третинних порушень в розвитку дитини;
• попередження перевантажень дошкільнят;
• підвищення професійної компетентності педагогів з питаннь навчання дітей з відхиленнями у розвитку;
• надання професійної допомоги педагогам та дітям у вирішенні існуючих проблем;
• залучення педагогів в процес корекції вад звуковимови та розвитку мовлення.
Для реалізації вищевикладених завдань вчитель-логопед використовує такі організаційні форми роботи:
• систематичні виступи на логопедичних семінарах, педагогічних нарадах дитячого будинку, ПМПК;
• консультування педагогів за наслідками обстеження дітей;
• навчальне консультування з поясненням етапів корекційної роботи та демонстрацією прийомів корекційно-розвиваючих вправ;
• залучення педагогів до процесу закріплення наслідків корекції вад звуковимови у дітей тощо.

5. Організаційно-методичний напрямок:

Цей аспект діяльності вчителя-логопеда складається з підготовки та участі в ПМПК дитячого будинку, методичних об’єднаннях, педагогічних нарадах, логопедичних семінарах, оформленні документації тощо. Для участі в ПМПК на кожного дошкільника заповнюється мовленнєва та індивідуальна картка розвитку дитини, яка містить основні діагностично значущі характеристики особливостей розвитку дитини: данні педагогічного спостереження та психологічного обстеження, якісна характеристика психічних процесів, відомості про ранній психомоторний та мовленнєвий розвиток дитини, особливості перебігу захворювань, що існують, тощо. Ці дані є необхідними для кваліфікації мовленнєвого порушення за нозологією та визначення структури мовного дефекту.
Як бачимо, вчитель-логопед планує свою діяльність в умовах тісної взаємодії фахівців: разом із психологом та вихователями, музичним керівником реалізує комплексні програми корекційного впливу на дітей-логопатів, бере участь у засіданнях ПМПК, залучається до консультативної та просвітницької роботи з педагогами (по необхідності — з майбутніми батьками).
Вчитель — логопед працює у тісному контакті з усіма службами дошкільного закладу: педагогічними, психологічними, медичними.